Щось палало
І пекло.
Чи то свіча горіла,
Чи то серце
У грішних
і нічних долонях
Із пеклом
в самотині…
Як тій дитині
В безодню
Квіти падали,
В кайдани
перетворюючись.
– Прости мене, Ісусе…
Спливали рани
Хвилями вогню,
Виламуючи руки,
Викручуючи душу
Жахом…
Не в силах підвестися,
Не в силах ворухнутися…
Паралізовано
все криком,
Що виїв серце сіллю…
Сіллю!
– Прости мене, Ісусе…
Чоло
у краплях крові,
Зап'ястя
в краплях крові,
Криваві сльози болю,
Ти на Голгофі знову.
– Прости мене, Ісусе…
