Мiй братику, ти бiльше не зi мною.
Тебе нема, нема в списку живих.
Ти там, в гаю, де поросли осоки.
Де безлiч ще таких же , як i ти.
Мiй добрий, любий, мiй единий!
За що з тобою так життя?
Чи згадуеш ти там порою, що в тебе е жива сестра?
Чи ти сумуеш, чи смiешся?
Чи ти iснуеш взагалi?
Ти е, лиш знай ,в моему серцi на вiки-вiчнi ти живий.
Багато слiз,повiр, дуже багато
зросили землю й тiло без душi.
Тебе так люблять,
без тебе сумують на цiй грiховнiй i святiй землi.
Можливо, хтось забув iскру в очах.
Можливо, хтось змирився з фактом смертi.
Можливо, iншi люди,
та це лиш метушня.
ТЕБЕ НIКОЛИ НЕ ЗАБУДУ Я!...
