Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: CONSTANTINOPOLIS: Розповідь-байка про те, як панували, здобували, перемагали, і все змарнували (ЧАСТИНА ДРУГА) . . - ВІРШ

logo
CONSTANTINOPOLIS: Розповідь-байка про те, як панували, здобували, перемагали, і все змарнували (ЧАСТИНА ДРУГА) . . - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 5
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

Розповідь-байка про те, як панували, здобували, перемагали, і все змарнували (ЧАСТИНА ДРУГА) . .

CONSTANTINOPOLIS :: Розповідь-байка про те, як панували, здобували, перемагали, і все змарнували (ЧАСТИНА ДРУГА) . .
Розповідь-байка про те, як панували, здобували, перемагали, планували, будували, , і згодом все змарнували. 

Минуле, сьогодення, майбутнє.
Розповідь із трьох частин в діях.
 


Частина друга.

Вступне слово ( роздуми).

Там, де течуть річки бурхливі,
Там, де від снігу гори сиві,
Карпатські соснові ліса,
Понад долинами звиса,
Де річки Чорна й Біла Тиса
З каньйонів з пагорбів спада…
Це краю рідного краса
Мене назавжди зчарувала,
До себе в гості позвала,
До мене в серце завітала.
 	Там, де в долині замело 
Все хуртовиною село,
А ми малі, хлопці й дівчата
Вже посідали на санчата
І з гірки ковзалися у низ.
Гуртом ялинку наряджали,
Колядки Різдвяні співали,
По хатах йшли, колядували,
І я там жив і я там ріс.
І рідним край цей називали.
А в літку, пам’ятаю, досі,
Пасли корів на лузі босі.
І  пам’ятаю рівчачок,
Де рибку вудив на гачок.
Повітря чисте і духмяне
Я груддю жадібно вдихав,
І промінь сонця зігрівав
Мене, мою сім’ю, домівку.
Спекотні дні були у літку
Я любим край цей називав.
   За хлівом в яблуневий сад,
Завжди, по яблучка смачненькі
Любив ходити і був рад.
Його колись мій дід старенький
Садовив, та вже доглядав.
Під яблунькою той маленькою
Дідусь на травці спочивав.
Я рідним край цей називав,
Де, колись мати нам співала
Про дивний і чудовий гай,
Дитинку в люльці колихала,
Казки свої розповідала,
А потім нас завжди повчала
Любити й берегти цей край.
Любити рідну Україну
І берегти від ворогів.
-	“Бо що ж це буде, коли згину
І не народжу їй синів,
Котрі б як неньку боронили
Від лиха і тяжких часів”.
А мати вже немає сили.
Моліться у Бога за синів.
Ми пам’ятаємо по весні,
Які співали всі пісні:
Про велич рідної країни,
Про дивний і багатий край,
Омріяний поетом рай.
А зараз що, одні руїни.
І не залишилось у спадок 
Нічого бідним діточкам
І землю навіть відбирають
Новітні ксьондзи по містам.
Скуповують її за безцінь,
Щоб збагатитися собі.
Звичайні ж люди вже тримають
Останні крихти у торбі.
Чомусь, чим ближче до зими,
Мов відусюди грім грими.
Завжди ті ж самі голоси:
Той вкрав, той вбив, хтось дав хабар,
А там вже новий господар,
140 га землі у дар,
Державної собі забрав.
На лаврах слави спочиває.
Невже ж він і не уявляє
Народ, як може виживає
І вже від відчаю хапає,
Каміння,вила і списи.
Прости нам Господи й Спаси!
Когось зганьбили, посадили,
Нізащо, начебто накрав,
А чи в нас вистачить довіри
До тих, хто втричі більше крав? 
Я знав той край де люди сильні,
Так само, як і ми живуть
І працездатні, горді й вільні
Той край Донбас усі зовуть.
Вугільний комплекс промисловий
Металургійний, переробний,
Ще за часів Радянських був
І слави довгої здобув.
І там жили щасливі люди,
Чи металург ти, чи шахтар.
Гриміла слава відусюди, - 
Стаханівський потужний удар.
І поступово розквітали
Міста славетні, - наш Донецьк,
І славним був  Луганськ, Алчевськ,
Але вже скоро занепали,
Бо безсоромно розкрадали
Трьох поколінь всі надбання.
Усі ті ксьондзи повставали
Вже, як не прикро, у руля.
Від болю стогне вже земля.
І стогнуть люди від свавілля.
Ця влада, як та дика тля
Зжирає все здорове зілля.
А шахтарі завжди робили,
Здоров’я віддавали й сили
Прогодувати вже могли
Свої і сім’ї і родини.
А зараз горе, наче грім
Гримить, заходить в кожен дім.
Чому ж ті шахти збанкрутіли?,
Чому ті люди так збідніли?
Спитайте правлячих вождів.
І не впізнати вільну, сильну
Щасливу й житню Україну.
І все, чомусь не до пуття,
І стало дихати ледь-ледь.
Їде війна не на життя
Їде війна на смерть.

Останній незаангажований журналіст.

- Там де хатинки височіють
Бідняцькі п’ятиповерхові.
Паркани с цегли уверх сторчать
Неначе мури іграшкові.
Князьки сучасні там живуть, -
Еліта нашого суспільства.
Не дують у вус і спин не гнуть,
Вважають, що вони несуть
Добро і місію корисну.
Але яка з них люди користь?
Не відповість і те дитя.
Народжується в муках совість,
А наші муки їх життя.
-	Всі балакучі, як ніколи,
Але ж не знають рідній мови,
І тараторять повсякчас.
Для когось там важливі бджоли,
Для деяких важливий газ.
Для інших персональний бізнес
Найважливіше понад все,
І щоб та справа розквітала
Закон свій в Раду принесе.
Його протягнуть і ухвалять
“Коліціанти” без вагань.
Як би ж то б все, що вони роблять
Було б для добрих сподівань.
Смердять, мов таргани в коробці,
державні, штучні “держслужбовці”.
Номенклатурні партократи,
їм би найбільш шматок урвати,
І переймаються лиш тим,
під кого б це лягти чи стати,
аби бодай не прогадати.
Народ наш дивлячись на це
Ховає у штанцях яйце.
Сверблять у роті міцні мати…
Шановне панство - демократи
Не варто ж так з народом грати,
Бо всі ви, як оті примати
Повільно губите лице.
-	І ще б хотілось побажати
Всій чинній і колишній владі
Хто при званнях і на посаді
Негайно припинить цькувати
Многостраждальний свій народ.
Ще зупинитися не пізно
Вже де ні де лунає грізно
Народу справедливий гнів.
Повипускайте політв’язнів.
В СИЗО тортури припинить. 
І оборудки свої грязні
І розкрадання зупинить.
Свободу не забороняйте
І не порушуйте права,
І шкоди більше не вчиняйте,
Відповідайте за слова.
Відповідайте теж за вчинки
Доволі крали й кришували
Про ваші статки і будинки
Байки і казки поскладали.
-	Ось Конча-Заспа мальовнича, 
Культурний  центр можновладців
Життєвий простір депутатів
Знайомі нам усім обличчя.
А тут хатинки всіх хто зветься віце.
Ось мазанки всіх тих, хто “дабл єкс”.
Не гірше Канн життя, більш менш, як в Нице.
І кожен з них поважний дуже кекс.
-	Ось там палац, а тут будівля,
За лісом темним майорить.
Славетний Замок Межигір’я
Яскравим сонечком блищить.
Мисливській домик, голуб’ятник
Причал річковий і гольф клуб.
Це вам не дворик, де курятник
І не якісь рибальський зруб.
Кілометровий тротуарчик
Вздовж нього квіти і кущі
І вертолітний ось майданчик
Від нас сховався в комиші.
Все тут шикарно виглядає
І як то кажуть від душі.
Хазяїн тут відпочиває
Від тяжких справ у цій глуши.
Від президентських резиденцій
Вже  дивувань не має меж
Його везе завжди кортеж
Бо має більше преференцій.
Землі господар всій. А вже ж.
Спитаймо, як  народ живеш?
(Чи то вже ледве виживаєш).
Себе обранцем ти вважаєш
І нашу кров повільно п’єш.
-	Як завжди влада робить рило,
І каже, що їм надважливий
Достатній рівень соціальний,
Економічний, ідеальний,
Закон прийняти, чи  бюджет.
Але все це лише сюжет,
Театр масок, “шоуменів”,
І клоунад цих маскарад
Повинні ми терпіть на сцені.
Бо їм потрібен цей парад
Зібрати свій ЕЛЕКТОРАТ.
- І ось настав час дискусійний
Зібрались в залі у сесійній
Всі депутати різних фракцій,
А з ними важний, як Горацій
Літвін всіх в залі привітав
І крісло “спікерське” зайняв,
Яке не встигло охолонуть,
(До нього Яценюк сидів.
Відбув свій строк і полетів
В відпустку аж на тридцять днів).
А справи, невідкладні, тонуть
У прірві різнобарвних криз.
Та щоб уникнуть цей сюрприз
Їм треба встигнуть щось зробити,
Щоб було краще людям жити.
Пообіцяти, надурити.
Покращити життя сьогодні.
А де у цих словах народ?
Ця обіцянка для господ,
Які, як завжди, красти годні.
-	Яка зневага до народу?
Терпіти мусимо підлоту.
Цинічно дуже виглядає 
Парламент, президент, кабмін
Вони всі, як та вовча зграя.
Від них дарма чикати змін.
Немає більше сил і волі
Знущання знову ці терпіти.
Ми всі, мов кинуті ті діти
Шукаємо людської долі.
Пора висловлювати незгоду
На страйк піти всьому народу.
Тоді і рішення державні
Ухвалювати дуже справні.
Швиденько, не втрачають часу,
Прийнять реформи, всі і зразу.
В пакеті, в роздріб, ліпше оптом,
Бо переважно роблять ротом.
Тяжка, до болю в спині праця
Верховній Ради “депутатця”.
І все ж цікаво всім нам знати,
Що  роблять  наші депутати?
Там у сесійній залі Ради.

Спікер ВР Літвін. 

- Починаємо дебати
Прошу сісти депутати.
- Досить там вам грати в карти
Ми в ефірі це ж не жарти.
- Так прошу голосувати.
- Хто за те щоби прийняти
на наступний рік бюджет.
Бо якщо  його не схвалиш
то зламають нам хребет.
І щоб нам усунуть прірву
Соціальних потрясінь.
Мусимо боятись гніву
І ховатися у тінь.
Якщо збільшимо податки
Нам народ це не простить
І поставить скрізь палатки
І в палатках буде жить.
Щоби це не допустити
І не дратувать народ
Треба все ж такі рішити
Що йому покласти у рот.
-	Люди добрі що я бачу
Хто там по трибунах скаче.
-	Депутат шановний Заєць
Заховай середній палець.
Досить по столам стрибати
Ви ж народні депутати.
-	Все те ж саме кожен рік
Трясці мати вас у бік.
Що в проході заднім стали,
Заходіть вже ж ви до зали.
-	Комуністи, де Царьков?
Знов в відрядження у Львов?
-	Депутате Шаповал
Гуркіт ваш мене дістав.
-	Ви ж Сухий не на параді
Тиша у Верховній Раді.
Дуже прагнемо єднання,
Але це якесь знущання.
-	Депутате Волинець
Уривається ж терпець.
-	Чечетов куди прямуєш?
Під такий шалений свист
Знов сьогодні диригуєш
Дав би я тобі під хвіст.
-	Кирилюк я прошу сісти
Це не БЮТ а комуністи.
Вчора щось у них жбурляли.
Наче мавпа з переляку.
І образливо вищали
комуністів на гіляку!
-	Ми так само їх вітали
З новорічними святами.
З професійній точки зору,
Це не привід до пошани.
-	Як не соромно всім вам
Як ті діти, стид і срам.
-	Депутати з регіонів
Не чапайте цих ізгоїв .
Так,  вони є переможці
Ну а ви, як дьоготь у ложці.
Все, що прагнемо надбати
За останні всі роки
Згодні будь-що змарнувати.
Як скажені ті вовки.
Завжди рветеся до влади,
як жахливий бультер’єр.
Свою жертву покусати
Дуже прагне ваш прем’єр.
Сумно, гірко, розумію,
Коаліція без вас.
Але ж треба якусь мрію
Мати завжди, повсякчас.
Може слід старих традицій
Заважає  увійти
Вам до інших коаліцій,
Чи то с партії піти.
Але так народ вважає,
як ви б цього не хотіли.
На країну працювати
Треба мати справжні сили.
-	І народу  слугувати,
це ж не дурня вам гулять,
і  не кнопки натискати,
вибачайте вашу мать.
-	Так, розсілись по містам,
Знов по фракціях спита.
Хто тут хоче взяти слово,
зачитати нам з листа.
Щось важливе й актуальне.
Потребуємо ми змін.
Про імпічмент не реально
тож  давайте ж про Кабмін.
-	Тільки так, не  треба спорів
бійок, лайок і образ.
Депутати з регіонів
Я прошу в останній раз.
-	І тому по суті, стисло
говоріть  у мікрофон.
Все , я всівся в своє крісло,
Чи точніш сказать у трон.

Кириленко бере слово

-	До Країні завітала
Криза хижа, хай їй грець.
Щоб вона нас не здолала
Щоб не був нам всім кінець
Треба хлопці щось робити
І шукати варіант,
Як закони  ухвалити,
Щоб їх підписав гарант.

Літвін.

-	По країні ходить криза
А у нас, звиняйте, “шиза”.
Щоб не був нам всім «кір дик»
Нам потрібен рятівник.
Тільки справжній, вірний, зручний
Ні не Ющенко, ні Кучми.
Цих не треба сентиментів,
Досить з нас експериментів.
Ті стояли у руля
Вийшла, вибачте, дурня.
Перший був не дуже гарний
Вів режим авторитарний.
Владу міцно той тримав
Все до рук своїх прибрав.
Вдячний був і журналістам,
Демократам, комуністам.
Всіх тримав він на цепку,
Ввів цензуру теж жорстку.
Вів політику стабільну,
Врівноважену, спокійну.
Все ж свого такі домігся,
З москалями не сварився.
Але все ж такі попався
Наш Данілич на гачок.
Раптом, в ранці, він дізнався,
Що на плівку записався.
Ну а потім розібрався,
Це ж був Коля козачок
- Так що, бажано, змістовна
Доповідь у мікрофона.
Зараз буде інша мова,
Янукович бере слово.

Бурні аплодисменти з лівого боку зали ВР
Янукович бере листочка.

-	Щоб нам тут не нудьгувати,
Маю я таку пораду.
Цю злочинну, хибну владу
Під три чорта треба гнати.
- Скільки ж треба ще терпіти
Ці знущання і терор.
По поняттях краще жити
Ось підтвердить прокурор.
Ми вже ш вас попереджали,
І просили, і лякали.
Не доводить до добра
Помаранчева ця гра.
Коли я бував прем’єром
Гарним слідував манерам.
Я не кого не образив
І не скривдив, і не зрадив.
Кожен день, як справжня битва,
Що неділя то молитва.
Взагалі то інтерв’ю
Я завжди в церквах даю.
Кажуть віруючи люди
Попадають до раю.
Кожна скаже вам родина,
Надто набожна людина.
Ну а Я, як господар
Віддавав себе у дар:
Все, і розум свій і сили,
Щоби краще люди жили.
І покращити життя
Вже сьогодні годен я.
Ну а зараз час тяжкий
І збитковий, і важкий
Олігарх ти, чи політик
Криза виклик не легкий.
Довели всіх нас до кризи
Помаранчеві вожді
І гризуться, як ті криси.
Не знайти людської риси
Як завадить цій біді.
А коли нема що їсти,
Згодні кого-небудь згризти.
Вже Данілича дістали,
Кажуть  - злісний дармоїд.
Та при ньому менше ж крали.
Ось підтвердить мій сусід.
По закінченню додам
Влади я їм не віддам.
Досить з люду рвати жили,
У такі часи важки
Чи не підуть вже на мило
Всі з Майдану ватажки.

Юля тягне руку, щоб відповісти.

-  З хитрою посмішкою лисиці, Юля у новій спідниці, знов щось палко обіцяє, опонентам закидає, щось про зраду ідеалів, та й про втрату власних балів.
- Слово надається Юлії Володимирівні.

ТІГРЮля 

-	Рятувати Україну
Треба ж мати розум й силу.
Постать щоб була помітна
Життєрадісна, привітна.
Не байдужа до людини,
Не ховалась щоб за спини.
До людських проблем чутлива
Ї на зовнішність красива.
А у вас де знайдеш сили,
Тільки здатні рвати жили.
А від ваших всіх погроз
Краще прітиме навоз.
Щоб в Країні керувати
Треба ж клепку якусь мати,
А коли її не маєш
Завжди дрова «наломаешь».
Теж господар об’явився,
Ти хоч у дзеркало дивився.
Робить з себе ангеля
Наче крихке немовля.
А по суті якщо чесно
То свиня – завжди свиня.
Скільки б бруду вам не лити
Мій ПРОРИВ не зупинити,
Бо я проти  ворожнеч.
Тож давай, сховаємо меч.
Якщо спільно працювати
Будеш користь з цього мати.
Наші сили об’єднати
Згодні будуть депутати.
Взагалі, скажу відверто,
Якщо ви є джентльмен,
Слабку жінку у президенти
Ти пропустиш без проблем.
Покажи свою прихильність,
Небайдужість до жінок
Жінка, це – завжди стабільність,
Без проблем і помилок.
Жінка, це – бетонна стінка
В доленосний час завдань
Всіх врятує справжня жінка
Це кажу без коливань.
Тому я прийняти гідна
Виклик долі найтяжкий
Україно моя рідна
Я твій захисник палкий!
Ось мої вам аргументи
Щоби йти у президенти.

- Яник не витримує і відповідає по суті.

-	 Ой не варто ображати
Особисто теж мене,
Раджу вам з вогнем не грати
Треба ж совість якусь мати
Так мене критикувати.
Зачекай дорвусь до влади
Посаджу всіх вас за грати.
Буду нищіти, карати.
Все ж так просто не минеться
Відчуваю кров проллється.
Ось я стану президентом
Доберусь до того “МЕНТА”.
Юльці відірву косу,
зіпсую її красу.
Ну, а у того банкіра
Засвербить на сраці шкіра.
Всіх тих званих кумовей
Хто грузин, хто там єврей
В еміграцію відправлю
У Лукянівськє СІЗО
Там їм буде веселей.
Як то кажуть рік за сто.
Я порядок наведу,
Всіх до тями приведу.
Тільки хай народ доручить
Мені в руки булаву.
Я стипендії підніму,
Збільшу у двічі зарплатню.
Серцем я до праці лину
Прагну неї аж кричу.
Я врятую цю країну
Буде люди все як слід.
І утерши з лоба піт
Я залишу заповіт.
Ні не вам. Своєму сину
Щоби врятувати світ.
Хрест цей покладу на спину
І сумлінно пронесу,
Якщо раптом не загину
В боротьбі за булаву.

Депутат Лукянов бере слово.

-	«Словоблудіем»  займатись,
Це ж як з жінкою кохатись.
Це щось інше, більш духовне
Емоційне, страсне, повне.
Тому влада й депутати
Люблять шоу і дебати.
Тому їх не відірвати
Від трибун, де він один,
Щось важливе нам втирати
Може декілька годин.
Економіки проблеми,
Тематичні, гарні схеми,
Подолання вічних криз.
Балачки до вуха гарні,
Але всі старання марні,
Коли наш не рушить віз.

«Незаангажований тележурналіст»

-	Схоже, що тут усі не в дусі,
Наче ті старі бабусі,
Лають за дрібну поправку,
До якогось там закону.
Інших прагнуть у відставку,
Щоб стягнуть собі корону.
Веселуха, ще й така,
Засвербіла аж рука.
Їм почубитись кортить
А народ в ночі не спить.
Все чекають бідні люди,
Коли ж краще жити буде
Наш простий громадянин?
В Україні, як не сумно
Не знайти на це причин.
Марно теж чикати змін,
Вихід тільки є один
Заспівати разом гімн.
А якщо не допоможе
Взяти щось на вили схоже
І всі разом під кабмін.
Самосуду, ні не буде
Ми ж всі виховані люди.
Буде люд пікетувати
Цю будівлю до тих пір
Поки наші депутати
Не зречуться всі від влади,
А як ні? 
Всіх у сортир.

- Хтось біжить до мікрофона. Знов хтось хоче взяти слово.

Спікер Верховної Ради Літвін

-	Слово зараз надається…
Чи мені таки здається…
Це вже верхи бере втома
Все, останній і до дому.
Так, скоріше і змістовно,
Бо регламент не гумовий.

Кириленко біжить з гучною та провокаційною заявою до мікрофона.

-	Наламали вже ж ми дрова,
Звісно, про що йде ця мова.
Кланів двох олігархічних
Злісна і ганебна змова.
В кулуарах домовлятись,
Це вам не ляльками гратись.
Прикро, що такий курйоз
Доведе людей до сльоз.
Демократія в країні
Під загрозою, на зриві.
Як ніколи нам важливі
Суто політичні зміни.
Я про фракції мовчу,
Теж розвели саранчу.
З фракції у фракцію стрибають
Наче дурні до схочу.
Всі обурені цім фактом
Криють люди міцним матом
Змову БЮТ і Регіони,
А невдовзі перегони.
Справжніх, чесних конкурентів
Намагаються прибрати
І без зайвих сентиментів
Владу всю узурпувати.

Аж раптом втручається Ганна Герман депутат від Регіонів і як справжня заряджена гармата вистрілює.

-	Це припущення, де ж факти?
Та нема, про що й казати.
На Майдані, пам’ятаю,
Ви збивалися у зграю.
Щось там дике ви кричали,
Потім довго обіцяли
У мить покращити життя.
Ми вас всіх попереджали.
Ви ж уваги не звертали.
Все пішло у небуття.
Пам’ятаю, рано в ранці
Танцювали дикі танці
Для гостей американців.
Гімни, прапори, стрічки
Плачуть баби, старички.
Привітання переможців,
Поцілунки, квіточки.
Помаранчеві хустинки
В’яжуть дружно на домівки.
А «секюріті» качки
Грають жваво в козачки.
І Грін бджоли теж співали
Пісні різні тра-ля-ля.
Всю Європу здивувала
Помаранчева гульня.
На весь світ таке весілля,
Наче з дикого Трипілля

Вийшли з вогниками в ліс,
Вполювати диких кіз.
Сплинув час і ейфорія,
Як та нездійснена мрія
Всіх почала залишати,
Бо по факту, ця подія
Була теж невдалим жартом.
Так, здобули перемогу
Потім що, ні у зуб, ні в ногу.
Гучно почали сваритись
За дрібні посади гризтись.
Юльку наче вітром здуло
Вранці к Путіну махнула.
Ну а президент країни
До Тбілісі на гостини.
Люди у дома їх не бачать,
Бо вони, як мавпи скачуть
По країнах всього світу
Нанести комусь візиту.
Той на доповідь у Давос,
Де довів усіх до сльоз.
Роздавав там всім стрічки,
Помаранчеві значки.
Доповів усім красиво
Про економічне диво,
Але ж він не має впливу,
Тому й вийшло якось криво.
Дав догану опонентам,
Вдячний був аплодисментам.
Ну а Юля наче в приймах,
Знов у Путіна в обіймах.
Дала свою царську згоду
На ту газову угоду.
У мить без глуму і без гама
Посередників прибрала.
Мабуть вирішала та
Грітись буде біднота.
Вся від куражу козирся
Наша газова цариця.
Та хіба ж вона не знає,
Низки ціни рівні міфам.
Україна замерзає
Завдяки  таким тарифам.

Юля Володимирівна відповідає спочатку стримано, але потім помітно роздратовано.

- Більш нічого крім образи
ви не здатні.
- От зарази.
Заздрість у вас одна кипить,
Вам би мене зачепить.
Ваша злісна справа марна,
мій ПРОРИВ не зупинить.
І Азаров теж не спить,
як той сич завжди сичить.
Щоб була у нас стабільність
скрізь шукаю я прихильність.
Все йому не до вподоб,
бо він є, звиняйте, жлоб.
Кожен день зі шкіри лізу,
щоб здолати кляту кризу.
Ось і позику взяла,
ну а він мені, - мала.
Вверх та у низ, як та бджола
літаю по всій Європі.
Тут і там на автостопі,
де ж я тільки не була.
Він як банний лист на жо-пі
критикує гарний зад,
що й казати гад є гад.
Тому я свої прибутки
вам ніколи не віддам.
Красти всі мої здобутки
сором всім чоловікам.

Несподівано для присутніх у ВР, в цю світську і палку розмову двох дуже видатних і розумних жінок сучасності втручається містер 
Н. Шуфвіч, і каже.

-	Хоч яка б ти не була
помаранчева бджола,
чи то вже біло-сердечна,
ти вже бджілка загула.
Ще у минулий рік у грудні,
Ви були найгірші трутні
В Україні най-відомі,
Але більше не впливові.
І тепер всі  ваші бджоли
Вас підозрюють у змові.
І ховатися за пліт
Тому Ющенку не слід.
Соц. запитання останні
Про це свідчать, одностайні,
Він є перший дармоїд.
І, як то кажучи за вуса
Його люди притягнуть.
Хоч, чи ні, зректися мусить
Бо ці бджоли не гудуть.
Хай хапаються за піст,
Хай танцюють до не схочу.
Це був ваш останній твіст,
Я серйозно це пророчу.

Юлія Володимирівна дуже роздратовано відповідає.

-	Вам би тільки всіх ганьбити,
Щоб нічого не робити.
Знаю всі я ваші штучки,
Ви ж суцільні білоручки.
Ну а я працюю плідно
Бо Украйна мати рідна.
Ну а вам би тільки жерти,
Щоби з голоду не вмерти.
Хоч мені буває важко
Дні настали не легкі,
Там де є на столі пляшка
Завжди є чоловіки.
Бо так склалося від віка
Керувати здатна жінка
Ну а ви чоловіки
Дуже падкі на плітки.
Наче та базарна баба
Язиками лаба-лаба.
Тому те, що ви сказали
Мою гідність зачепило
Вибачень мені замало,
мушу вам набити рило…

Опозиційний міністр фінансів Азаров
втрутився у бесіду цих двох мега політиків і дуже влучно зауважив.

- Хоть собой ты не дурна,
Но сказать хочу не лестно,
Как премьер не интересна
И стране ты не нужна.
Так что если хочешь честно
Ты моё подсела место.
От тебя уже болит
Геморрой и гайморит
Обострился вот недавно
Даже было простатит.
Хоть и ноша не легка
И сочувствую слегка,
Но прошу, подай в отставку
Пожалей же старика.

Аж раптом, ледве стримуючи себе пан Турчинов викрикує із-за широкої спини  Юлії такі слова повні обурення і нетерпимості.

-	Хоч вставайте ви у стінку,
Хоч блокуйте мікрофон,
Ображати бідну жінку
Це ж не поважать закон.
Майте сором чи то совість
Зауважу я натомість,
Але більше я не дам
Ображати світських дам.
З нею можна домовлятись
Без емоцій і погроз.
Гріх на неї ображатись,
Це не натік, це ж прогноз.
І розплющить свої очі,
Бо не бачити, це ж жах,
Як вона і дні і ночі
Врятувати всіх нас хоче,
Аж зриває врешті дах.
Тому я скажу відверто,
Я, команда і прем’єр -
Є най драматична жертва,
Я підкреслю, від тепер.

Юля залишилась задоволеною таким
гарним захистом її гідності і з високо піднятою головою покидає залу ВР, а за нею ідуть пан Турчинов і уся тусня; світа міністрів теж вистрибують із зали ВР за нею регіонал пан Чечетов, як головний
арбітр партії з нахабною посмішкою на лиці каже такі зухвалі слова всім хто залишає залу ВР.

-	Ой, дивіться, повтікали
Наче зайці всі із зали.
Демократії творці,
Самозванці і борці,
За свободи ідеали.
Ми ж до себе вас не звали,
Доморощені ссавці,
Демагогії митці.
Хай готують собі цвяхи,
Узурпатори невдахи,
І покажемо вашій мати,
Як нас треба поважати.

Вся партія Регіонів здіймає ґвалт і всі
йдуть до спікера і блокують трибуну з вимогою відставки діючої влади решти помаранчевого табору.

           
 Литвин

-	Що за дика чортивня,
Це що жарт, чи маячня.
Ви ж поводитись, звиняйте,
Як розбещена свиня,
Що вищить у своє корито,
Все, засідання закрито.
Як би був я не один,
Я б узяв у руку дрин
І давав би вам по сра-ці
Дрином декілька годин.
Є і приємна новина
Цілих дві, а не одна.
Не марнуйте час і сили,
Бо чека глядач ефіру
Знов у програму запросили,
Трохи щоб прогнати жиру.
І женить від себе втому
Хто на Інтер, хто до дому,
А для інших справжній драйв,
Гайда всі на Шустер Лайф.

Депутати та лідери різних фракцій з криком – “Ура хлопці нас знову по телеку покажуть!” хто біжіть а хто їде на телепрограму “Свобода с Савіком Шустером”.

Савик Шустер починає свій телеєфір
Зі вступного слова.

-	Добрый вечер, добрый вечер,
Очень рад я нашей встрече.
И в прямом эфире снова
Мы собрались обсудить,
Что ж для нас свобода слова
И как с ней нам дальше жить.
- Я, как человек в изгнанье
И реально диссидент,
Тонко чувствую все грани,
Где свобода, а где нет.
И когда меня прибило
“Помаранчевой” волной,
Тут меня и осенило,
Вот он бережок родной.
Вот, родимые ухабы,
Вот, свободы ветерок,
Вот, они родные бабы,
Сало, водка и чеснок.
- Власти вашей благодарен,
Есть работа и жильё.
Я здесь, как хозяин барин,
Всё родное, всё моё.
Так что ясно из контекста
В Украине много места
Для моей души широкой,
Доброй, творческой, глубокой.
Здесь свобод приоритет
Почитали много лет,
Что не скажешь о России
Нет на родине Миссии.
Говорил то, что хотел
Тут и начался отстрел.
Только вы не обольщайтесь
Здесь такой же беспредел.
Жить в России сложно тоже
Если им не вышел рожей.
И в один конец билет
Куплен был на много лет.
Так что изгнан был надолго,
Как враждебный элемент.
Ну, да ладно, извините
За словесный каламбур.
Прошу строго не судите
Мой лирический сумбур.
А сегодня разбераем
Много интересных дел
И вопросы обсуждаем
Хорошо,  кто жить велел.
- Разные обсудим темы:
Кризис власти роковой
Пик  финансовой проблемы,
Казус с газовой войной.
И даже если углубляться
В суть речей и эпиграмм
Сразу в них нам разобраться
Невозможно  без ста грамм.
- Много лет телеведущий
И скажу, что не секрет
В Украине властьимущий
Тот, кто держит парт билет.
- а сейчас в прямом эфире
Политический бомонд
На виду у всех как в тире
А на против вот, -  народ.
Потихоньку привыкаю
К демократии больной.
Чем лечить её не знаю
Может, есть рецепт простой.

В студии собрались главные лица страны; Ющик, Янык, Юлька, Азаров, Шуфрич, Пискун, Арсеня, А. Герма, Литвин, и другие политические кумовья.

Слово берёт первый президент Украины “Крава” и монотонно не спеша тянет в студии слова.

Л.Кравчук.

-	Здавалось нам, здобули незалежність
І все в нас є, минуле й майбуття.
Але так прикро, що кульгає єдність
І від брехні вже почалось здуття.
Дивись які несамовиті війни
Навколо світу робиться страшне
Ми в цій країні народились вільні
І вірили що нас біда мене.
Але ми помилялись не минула
Пришла біда, та схоже не одна
Здавалось, все що можна те здобули
А зараз що, ну як у пісок вода.
Коли був президентом  я країни
Відповідально всім вам заявляв
І радив як уникнути руїни
Але ніхто уваги не звертав.
І як засновник парламентаризму,
Продовжувач та створювач систем
Палким борцем я був з бюрократизмом
І деяких нечесних бізнес схем.
А зараз що, ну страшно уявити.
Тризубець наш – тривладдя на чолі…
А людям треба зараз якось жити
Але повільно тонемо в човні.

Л.Кучма

-	Настав год девяносто п’ятий .
Я зрозумів, що переміг.
Хтось встиг з вас накувати п’яти
А дехто навіть і не встиг.
Були відкриті справи карні
Так, “опозиціЮль”  душив,
Але пробачив я  останніх,
Бо люблю дуже детектив.
І поважала мене трійця:
Парламент, СБУ, кабмін.
Пухнасті всі були мов киці.
Увесь тремтів ресурс-адмін.
І був порядок і стабільність
Хоч дратували москалі
Все ж мав повагу і прихильність
І дивіденди немалі.
Аж раптом крісло захитали
Ворожої сили, не чикав.
Всі ті про кого чесно дбав
Мене морально зґвалтували,
Всі мої учні повтікали.
Я ж їх старанно так навчав.
Хто за кордон, а хто до влади
Пробачити такої зради
Я вам авжеж не обіцяв.
Прокинувся я якось в ранці
Надів домашні модні штанці.
Увімкнув новини я останні
Голосять люди на Майдані.
Раділи, що зреклися старця.
Це ж Тимошенко був каприз,
Бо її комплекс можновладця
Був першим поштовхом до криз.
А зараз коїться казна-що
Тривладдя й розбрат, що казати
Зі мною, кажуть, було краще.
Бо вчив, як владу поважати.

Ющик.

-	Що ж сказати любі друзі
Не тримати щоб у напрузі
Я скажу такі слова
Хоч болить вже голова
Боротьба їде запекла
Між тусовками двома.
Юлька з боку насідає
Задовбала, хай їй Грець
Що робити вже не знає
Бо вже скоро їй кінець.
Щось кричить у мікрофона.
І погрожує всім нам.
Але, вибачте, престола
Я так просто не віддам.
Боже милий все ж пропало
Досить з мене цих страждань
Бо вже кісткою у горлі стало
Незлічений лист бажань.
Скільки можна вже брехати
Я вам те, та я вам це.
Як свята Тереза,  Мати
Де ж тут справжнє є лице.           

Далі буде…

(Твір писався з 2007 по 2011 рік).

ID:  311124
Рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата надходження: 03.02.2012 18:00:30
© дата внесення змiн: 25.03.2012 12:36:35
автор: CONSTANTINOPOLIS

Мені подобається 0 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (1474)
В тому числі авторами сайту (7) показати авторів
Середня оцінка поета: 0 Середня оцінка читача: 0
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..




КОМЕНТАРІ

Раїса Гришина, 10.03.2012 - 12:52
Фундаментальна праця! 12 12 12 16 16 16 16
 
CONSTANTINOPOLIS відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую за Вашу стриману і щиру рецензію. Це дійсно тяжка праця тим більш що писав твір на українській мові, бо хоч вона і рідна але я виховувався у сім’ї де спілкувалися виключно на російській і до школи я ходив теж російської, де уроки української викладали три або два рази на тиждень. Коли я почав писати цей твір і були вже готові перші декілька сторінок то вони не були сприйняті моїми близькими і рідними. Мовляв навіщо це тобі треба, писати про політику і так далі? в такому дусі, але сатира це для мене щось дуже близьке. Я відчував, що прийде час і де хто як Ви? на приклад, по справжньому сприйме і дасть оцінку, яка б вона не була. Я не претендую не на що, я тільки так хотів би висловити свій громадянський протест тій бездарній владі, яка керує нами вже майже 20 років. Ще раз дякую Вам за витрачений час на прочитання мого довгого вірша і бажаю Вам творчих успіхів і натхнення.. Якщо буде час то заходьте і прочитайте мій новий вірш «Жизнь или смерть» або «Реквием мухи (шуточная)».
Ваші вірші дуже професійні і натхненні, це дійсно так. С повагою Костянтин.
smile
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Новий
Enol: - неопалимий
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
x
Нові твори
Обрати твори за період: