Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Андрій Конопко: Створена з ребра - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Влада Грушицька, 05.01.2013 - 23:39
маленький докір))ви, чоловіки, не всесильні. я, наприклад,сама собі пальто взяти можу..)) подумаєш..)) Я - жінка! Ви чуєте, люди, я свічка, Запалена Господом на віки! Неправда, що я - ребро чоловіче. Цю казку придумали чоловіки. Я жінка, я - річка бурхлива й неспинна, Що в повінь зриває верхи берегів. Хто каже, що я підкорятись повинна? Це ще одна вигадка чоловіків! Я - жінка, природою створена пісня, Яку чоловік заспівать не зумів. Я - мрія і спогад, майбутнє й колишнє. Я щось незбагненне для чоловіків. Я - жінка, я вільна, як думка одвічна. На думку не можна надіть кайдани. Це ти мене в рабство продав, чоловіче, І грішна я стала з твоєї вини. Та я лише жінка. Я прагну кохання, Я все пробачаю тобі неперед. З твоєї криниці я - крапля остання. Для вуст твоїх згірклих я - липовий мед. Я - жінка, я враз перекинусь на зілля І гоїти рани візьмуся тобі. Я непередбачена, незрозуміла. Я плачу від щастя, сміюся в журбі. Я - жінка, я дійсно слабка половина. Нехай переможцям лаврові вінки! Історію творять, звичайно ж, мужчини, Але лише так, як захочуть жінки! © Катерина Рубан Андрій Конопко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
не перечу, з жінками важко, але без них неможливо.
Влада Грушицька, 05.01.2013 - 19:07
"Шановні хлопці, будьте чемні,Бо все ж без нас жінки - ніхто." ну так.. але й ви, чоловіки, без жінок нічого не варті, повір мені Андрій Конопко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую, Ви молодець. Вловили оголене розчарування висловлене у вірші.
|
|
|