Життя немов суцільна гра
І ти лишень фігура,
А за тобою Цар-гора
І ти захисник мура.
Довкола тебе тисячі
Наляканих і хижих.
Вони – безмовні пішаки
В своїх шкіряних хижах.
Вони лишень як інструмент
В руках Ферзів всесильних:
«Здолати білий постамент
І скликати посильних!»
Для них немає перешкод
І місії не здійсненних,
Бо вони знають сили код
І мову для таємних.
Життя немов суцільна гра,
А ти лишень фігура
І за тобою Цар-гора,
А ти захисник мура.
І захист той повинен бути
Як той останній крик душі.
В той час навколо гинуть люди.
Не мруть лиш золоті мужі.
А ще є Коні й Офіцери,
Що як сліпі творять наказ.
Вони немов бездумні сери,
Що підчипили штабний сказ.
Далі буде....
Цікава думка!
