Я загубилась в сотні тисяч слів.
Твоє тепло уже не гріє тіло.
Байдужим поглядом мене провів
У світ, де все довкола чорно-біле...
Без тебе все життя - це каяття...
Без твого дотику вмирає моє тіло.
А ці солодкі миті забуття -
Вони, мов постріл, швидко пролетіли!
.....................................................
І лиш зів'яле листя надворі.
Лише вода стікає крізь долоні.
Я вірно підкоряюся тобі.
Навіки-вічні я в твоїм полоні..!
