Авророю з’явись мені ізрання,
Промінням освіти життєвий лан,
В солодких муках стиглого світання
Цілунками розчиниться туман.
У подорож полинемо всесвітню —
З'єднаєм наші душі кочові,
Усмішку подаруємо досвітню,
Пострушуємо роси у траві.
Зіп’ємо крапельками сподівання
У відчуттях серцевих коливань,
Відкриємо теорію кохання
У всесвіті таємних поривань. 2011