На білому снігу мережка лишилась,
На білому снігу зостався твій слід.
На мене з дзеркал всіх обличчя дивилось,
Бліде, як в криниці водиця,
з очами брудними, як лід.
Пішов, - слід надовго зостався,
Хоча сніг ростанув, під землю утік.
У серці кришталиком нащо лишався
Твій голос рожево-солодкий та погляд,
каламутний, як яблуневий сік.
