Симфонія.
З тих пір, коли з-під ніг втекла земля,
Лечу в безодню я,
Згораючи під силою тертя.
Летить життя.
Безмежна мить,
Яку прожить.
Мить божевільна,
Я лечу, я вільна!..
У безвість... поки впаду.
Внизу, внизу там річка Колорадо,
А бачу, бачу Черемош!
І землю, що з-під ніг втекла,
Також.
Мов ковила,
Хвилюється симфонія.
Лечу в безодню я
Десь на краю життя...
Із відчаю, хоча
І вільна. Сон не вічний,
Знаю я.
Раптом в цю божевільну мить одвічний
Схопить хтось за руку.
Поверне муку
Й землю, що з-під ніг втекла,
Мов ковила,
Ще на краю безодні
Напередодні.
18.12.2010р.