Рухаюся я від цього подалі
Мене не втримають прості кандали
Пишу вірші хоча завжди невдалі
Передчасно все це ви поховали
Лишивши рани на останок дали,
Минули звички одначе й погані
Останню мені на згадку віддали
Це куріння зробив своїм корінням
Воно так виглядає безневинно
Думав це зараз бавлюсь я ж дитина
Здалося що це так бути повинно
Де те що було моя це провина
Не втримався йшов по темному залі
Зі заду звучали кроки печалі
Подумав як йти, рухатись надалі
Не втримавшись закурив у вокзалі
По заді те минуле потонуло
Зійшовши подивився прямо далі
І тихо собі дитя те заснуло
Йому прочитавши злі ті моралі
Цікавиться душею ця дитина
А що душа таке? промовляється
Відповідь така: вся твоя родина
Усе що твого серця торкається.
