( в співавторстві з Володимиром Гордієм)
Першим вийшов виступати
Хлопець з групи ААГа
З чорним чубом, прямим носом
На прізвище Шкамбара.
Говорив він небагато,
Говорив він влучно,
Щоб усім сидячим в залі
Не було так скучно.
Посадили Шкамбару
За такії речі
Й витягли сказать з півслова
Бобрика за плечі.
Бобрик тоже говорив
Не дуже багато,
Та усім було чомусь
Трохи скучнувато.
Вийшов Явний на трибуну,
Обперся руками
Зо три рази крикнув-пчихнув
І сказав словами :
“Друзі мої дорогії,
Братове студенти,
Що я вам буду казати,
Того всім не розгадати.”
Ось виходить Бойчук –ас,
Кращий наш історик,
Як виходить і говорить, -
Замовкає зразу ж крик.
Бо солідної статури, -
Майбутній начальник,
Якщо писнеш щось не те,
Зразу дасть в хлебальник.
Тут до Гайди козаченька
Вже черга підходить,
А він став, перелякався
Й ніяк не виходить.
Визивали Хібовського
Ой довго- довгенько
Але він собі балакав
Дуже помаленько.
Виходить патлатий
Ігора Зятківський
Він рукою схопив пейса
Гаспид “Рогатівський”
І почав він видавати
Такії цитати,
Що після його розмови
Всі почали спати.
Враз з-за парти вийшов Гірка
Таку річ толкати,
Щоб усі після ІгОри
Перестали спати.
Вийшов Голуб, як “фільозоф”,
Протер окуляри,
Повів носом й заскрипів,
Як старі гітари.
Ой довго він говорив,
Говорив – балакав,
Його Гончаров змінив,
А Голуб “ заплакав “.
Гончаров розправив плечі
Розкрив свого рота,
Схопив себе за живіт,
Бо взяла нудОта.
Напхало собі живіт,
Мамина дитина,
А тепер стоїть мичить,
Як та худобина.
Викотився за трибуну
Солідняк Трембіцький
І промову так провів,
Як лектор “Агліцкий”.
Ось виходить майстер спорта
Сергій Соколовський,
Це вам друзі спортсмен,
Не те, що Хібовський.
Історично підкований,
Одітий по моді,
А як скаже пару слів
Усі кричать : “ Годі ! “
Не про всіх ми написали,
Не всі виступали,
Але головне , що всі
Заліка дістали .
04.06.1975 р. м. Тернопіль
