Обійму край небосхила
Тільки подаруй мені свої випрані крила
Пробуди моє серце-воно чекає рук твого дива,
Твого тепла – в ньому моя сила,
Лише б ті крила…
І тих 1000 падінь – ти натхнення новий зліт,
Мого життя мрій цвіт..
Лише б ті крила, в яких та чиста сила,
І тих 1000 причин – щоб забути як кохати,
Не було б мені як згадати…
Тільки дай мені знати як тебе звати?
І на якій злітній смузі тебе шукати?