Роки летять, так швидко, безупинно
І ми не вернемо їх більш назад.
Неначе журавлі у небо линуть,
Курликанням прощальним клекотять.
І враз життя неначе в серіалі,
Його перелистаєш ти за мить.
Дитячий крик в пологовому залі,
Життя нове прийшло в цей світ.
Щасливі очі доброї матусі,
Смачне і тепле молоко.
Букет троянд подарував татусь мій,
А я вдивляюся в старе кіно.
Ось вже з’явилася колиска на екрані,
І колискова мами ожила,
І ти летиш в незвідані ще далі,
Вдихаєш смак дитячого життя.
Ось перше слово, перші твої кроки,
І мами усмішка щаслива на лиці,
Попереду багато ще мороки,
І не одні ще порвані штанці.
Гортаєш знову сторінки щасливі,
Алфавіт, цифри і твій перший клас.
Блакитне небо, сонце сяє в мирі,
І перша вчителька турбується про нас.
Вона наставник й добра жінка,
Нас повела дорогами знання.
Тарас Шевченко , Леся Українка
І українська мова солов’я.
Летять роки й дитинство відлітає,
Вже юність нам постукала в вікно,
А на екрані брат твій підростає,
Ти естафету передав йому давно.
Мигнула знов сторінка на екрані -
Ти вже тримаєш атестат.
Перед тобою юність відкриває далі,
Вже інститут, робота і ні крок назад.
А ось твої найщасливіші миті,
Та,найдорожча, яку ти зустрів.
І вже самотність почуттям розбита,
Кохання вам дарує голубів.
Заграла музика із вальсу Мендельсона,
І ти обручку вже коханій одягнув.
Ночі в коханні потяглись безсонні,
І цей щасливий день ти не забув.
І знов твоє життя пішло по колу,
Вже тато ти і в тебе росте син.
І кумом став для тебе друг Микола
І в цьому світі ти вже не один.
Ось так летить життя, спливає,
Воно до нас не вернеться назад.
Все , що минуло, звідти не вертає,
Лиш знов у небі журавлі летять.