Нічний Львів, на бруківці відбиваються ліхтарі.. І вона, трохи сонна, але така ніжна...
В телефоні грає Плач Єремії "Коли до губ твоїх"... Напевне вона стане нашою піснею..
Цей простий і легкий водночас танець по бруківці.. В ньому стільки емоцій, стільки почуттів..
Вперше в житті тебе щось так переповнює..
А тихі два слова "ти мій" звучать як ангелська пісня.. довгий поцілунок..
В цей момент її рука стала частиною мене, а моя частиною її..
Хочеться кричати від щастя, але ти боїшся її налякати,таку ніжну, боїшся налякати нічні вулиці...
Вона тебе кохає, і ібльше нічого не має значення!! Політ сердець в одному танці..
Нікого навкруги, тільки ти і вона.. І щастя більшого не треба.. В цю ніч є все чого ти міг би хотіти..
