Немає правди у житті,
Немає цукру в чашці кави,
Нам брешуть старші й молоді,
Готують нам брехливі страви…
Немає правди у думках,
Себе щоразу підло дуримо,
Ховаємося в сто замках,
І беззупинно, згубно куримо.
Немає правди у листах,
Та й тих листів давно не стало,
Живемо в різних ми містах,
І від життя беремо мало.
Немає правди у словах,
Немає цукру в чашці кави,
Від слів брудних нам зносить дах,
А лестощі, то для забави.
Я в свои 21 год писал более оптимистические строки, хотя был тогда зловещий 1953 год: умер Сталин, в верхах шла кровавая битва за власть над страной, за прошедшие 8 лет после страшной войны народ не очухался,но жили надеждами...
ох як знайомо...
без цукру 
