Світлофори
Різні кольори перед очима
Зелений - дорогу нам дозволяє!
Жовтий – очікування нестиме!
З червоним кроки замерзають!
Поясніть! Навіщо вони мені?
(обмеження, лінії, кордони)
Не хочеться, бути знайомим…
Це страшно! Страшно до болю!
А знаєте, що вони мені говорять?
Мабуть, ви вважаєте мене психом?
Вони – це ті болючі світлофори…
Вони як люди: божевільні і тихі…
Часом агітують: «Вперед за зміни»
І водночас кидають знак «STOP»
Все! Я слабкий! Я стою на колінах!
Мої ноги познайомились зі склом…
А ще вони полюбляють настрій!
Мій настрій! Вони його руйнують!
На жаль, вони в мене все забрали…
В порваних кишенях вітер дує…
Вже березень! А вони ще говорять…
«Стоп! Зупиніться! Знаю, дограюсь!
Зізнаюся, що вже важко хворий…
Мої світлофори, я вам каюсь…»
6 березня 2011 року
