Якось пізно вечерком
Йшов додому я пішком!
І ніколи не повіриш,
Що я там знайшов?
Це була - красива квіта,
Якой не бачив білий світ,
Я так хотів її зірвати,
Але я просто так не зміг!
"О боже мій !"
Подумав я про себе,
Це незбагненная краса,
Тільки з тобой зрівнитись
Вона може, отая квітка,
Що ніколи не згаса!
Незгасеє.....
Як мое палке кохання не згаса!
І загасить його ніхто не зможе,
Хіба що тільки ти сама!...
