Пройшло життя,пройшли надії
і подих тихо вже згаса.
І серця стук вже добиває
останні відгуки буття.
А сонце світить, як надія
для душ заблудлих на землі,
які жили життя прекрасне,
але порочне і напрасне.
Пройшло життя, пройшли надії,
а добра і не згадати
І щоб на Суд коли предстати було,
щоб щось хоча б сказати.
Летять думки одна та й друга,
а згадати й нічого нема,
одне життя ,одна надія,
Які розтали наче криги.
