Згадуєш її???Її уста волосся...
Вона іде!Та ні,тобі здалося...
Вона зникла,наче ранковий туман,
Вона зникла на заході сонця.
Її любов лише обман,
Тобі ж це правдою здалося.
Ти полюбив її чарівний стан,
Ти заплітав ромашки у її волосся.
Ти покохав,а їй вдалось
Ввести тебе в оман...
Вона була актриса
І грала ролі не прості.
Актори люди толерантні,
А втім-холодні і пусті...
Вона в житті тебе і знать,не знає,
А ти кричиш до неї в темноті.
І зі снів твоїх вона тікає,
І з болем в серці минають твої дні...
Коли почуєш,як вона співає,
І побачиш її очі неземні,
Навік кров у жилах завмирає,
А з очей-сльози по щоці...
Та все не вічне,все минає,
От,тільки та любов...........
Від її спогадів душа неначе оживає,
І весна у серці розцвітає знов......
P.S.Образи,сльози-все прощайте,
Та лиш прошу-не забувайте
Про ту весну,про ту любов...
Той сум із серця проганяйте.
Щоб почуття воскресли знов,
Надію у думках плекайте,
Про ту весну,про ту ЛЮБОВ...............
так.....таких я вже не напишу....
