.
Стояла непримітна маленька статуетка,
фарфорова одежа, в зіницях – аметист,
приваблива богиня та чарівна німфетка,
а біля неї поруч тремтів осінній лист.
Він зовсім випадково потрапив до крамниці,
його з дощем осіннім прибило на вікно,
захоплено дивився на пристрастну царицю,
а серце від кохання розбив, неначе скло.
Із ночі до світанку складав листок сонети,
щоб розтопити кригу та лід в її душі,
подарував коханій загублені сюжети,
під зорями для щастя читав свої вірші.
Від слів таких гарячих, в душі кипіла лава,
а близкість його тіла, кайдани одягла,
любов у снах далеких дорогою блукала,
і павутина в серці печаллю ожила.
На ранок землю ніжну зима сніжком укрила,
вона листок забрала із мерзлого вікна,
він знов припав вустами до нового кумира,
а лялька з того часу залишилась сумна….
BELOSNEZHKA "Лялька"
(літературна пародія)
Її фігурка наче доладна статуетка:
Обличчя, мов з фарфору, зіниці – аметист…
Зваблива, як богиня, до того ж ще й німфетка,
Ну, знаєте, Лоліта, як мовили колись.
Хоч пристрасна, та з криги Лоліта серце мала:
Але то, певно, Герда чи братик її Кай
Із нею серцем стиха взяли і помінялись…
…Тут без півлітри, браття, усім нам буде край…
Йшов млявий дощ осінній… Та зорі так сіяли
І місячна доріжка все світлом залила…
У серці, як в вулкані, все закипала лава, -
А павутина раптом взяла і ожила.
Та ось листок осінній (а, може, із газети)
Заглянув у віконце.. Там - шоу, те, „За склом”!
Листочок - за сонети!.. Та на такі сюжети!..
Петрарці, як то кажуть, повнісінький „облом”!
Поки писав ті вірші – зима все снігом вкрила
І змерзлого листочка забрала із вікна…
Та він не розгубився, знайшов собі кумира -
Й розбив Лоліті серце. Лоліто, чом сумна?..
Я розповів вам казку. Ви щось не зрозуміли?
Та то дурниці, браття, ще не таке бува…
Послухали - та й годі. Беріться вже до діла.
А чи до тіла краще. Все інше – трин-трава.
12.01.2011
* BELOSNEZHKA "Лялька" (http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=232389)
Le Magnifique відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Та це просто Хайям! Ви хочете, аби я на Хайяма пародії писав? Мені он на вірші Юрія Андруховича та Оксани Забужко пропонували написати пародії, та я відмовився (тим більше, що не в змозі взнати їх реакцію на них - їх же нема у віртуальному просторі).
Добре, я матиму на увазі, Ларисо, якщо якийсь з ваших віршів надихне мене на пародію - напишу.
талановита пародія - то найкращий піар, Валентине! Скоро до Вас у чергу ставатимуть. 
