Дивишся в мої очі. Шалено-глибокі. Тонеш.
Кольору шоколаду. З вічністю десь на дні.
Веснами-снігопадом. Тихим дощем. Подзвониш?
Як повертатися будеш, зорі нестимеш мені.
Гладиш моє волосся. Дихаєш щохвилини
Теплим, мережаним сонцем, ніжним моїм ім'ям.
Я одягну синє плаття. І місто у мене синє,
І сині у тебе очі, і я синя мрія твоя.
Вітром заграй у волоссі. Дай мені просто знати.
Я ж бо в самих здогадках міряю прісні дні.
Скажи, що це невипадково, що це чогось-таки варте.
Маревом-зорепадом просто наснись мені.
Просто відкрий долоні. Я покладу в них зорі,
Вічні, ясні, прозорі сльози щасливі зими.
Ловиш мій тихий образ в сніжно-терпкому просторі.
Як буде сумно - подзвониш.
Дивишся в очі - тонеш
В ніжно-п'янкому вирі карих очей глибини...
