коли у небі спалахнули іскри
згадала я про свято всіх часів,
яке єдине. що існує дійсно,
бо витвір це мільйонів голосів.
це жертва усього народу.
життів мільйони. океани сліз.
отримали криваву ми свободу.
а далі - вітер боживіль поніс.
чи варта перемога всіх страждань?
чи варта смерть свободи і натхнення?
чи можна вбити інших без вагань?
чи, може, краще показать смирення?
хто відповість на всі питання ці,
той осягне усе, що є у світі,
той зрозуміє, де слова пусті,
а де - короткі і життям побиті...