Ще світанок має силу,
Небо впало росами,
Осінь яблуко вкусила,
Синь змітає косами.
В небі дмухнуло кадило,
Тінь пройшлась по комишах,
Білим оком засвітило,
Щось читає в споришах.
Осінь дивною габою
Ходить за людиною…
Все, що є у нас з тобою, –
Зветься Україною!