Сьогодні знов пишу дурню́... Про те, що небо синє-синє,
Новому що радію дню й зі мною рада Батьківщина,
Що тепле літо не мина і скоро осінь знов настане,
Щок пророста озимина, на Окружній стоять путани,
У листопаді пада лист, мете у січні сніг лапатий,
А в лютому мороз тріщить: "А, ну, мерщій усі до хати!"
Вам розповім я про любов, таку всесильну і гарячу,
В оригінальну риму "кров" (хіба буває ще інакша?).
Про секс ви любите? Еге ж! Я розповім про секс одразу,
Як розшукати точку "G", і як скорочуються м'язи,
Як тіло все її дрижить, і піт по тілу проступає,
Вона оголена лежить, а біля неї він лягає...
Який у цьому всьому зміст? Навіщо цю пишу муру я?
Бо є до віршів в мене хист - про все на світі заримую!
А вірш закину я на сайт і не пектиму зовсім раків
Що рими тут невдалі вкрай і ритм гуляє, мов собака...
Для мене в ньому все - "All rigth!" Що, критики - об’їлись маку?
25.08.2010
Суперово вийшло,
стільки лірик відразу поєднано,
напочатку пейзажна, потім так плавно до філософії, а у кінці легкий сарказм, або точніше невимушена іронія.
Досить повчально,
Ритм зовсім не гуляє, рими не такі вже й погані,
Даремно на себе наговорюєте
надіюся все ж таки не пошлете "до сраки"
Le Magnifique відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ну, я ж не тільки себе маю на увазі.) А, може, і взагалі не себе.) У мене ритм ідеальний, рими майже.)
Та Ви прекрасно все зрозуміли!)
Щиро дякую, Тарасе!)