Привіт!
Я пишу сьогодні тобі. Пишу не тому, щоб ти дала мені свободу, а для того, щоби розпитати тебе, як бути далі:
Змінювати себе,чи залишатися незмінним? Вірити в себе, чи бути підвладним іншим? Продовжувати чекати диво, чи вживати якісь запобіжні засоби проти жорсткої життєвої реальності? Бути на піку свого романтизму, чи вже спускатись з небес і тверезими розумними очима дивитись на світ?
Всі ці питання, стелять стежку до одного: що буде далі, де потрібно буде зупинитись, де просто поспіхом пройти?
Хто, я,насправді: власник своєї долі, чи пливучий в човні рибалка, якому, навіть, непотрібно веслом гребти, ти все зробиш сама? І коли мені над цим думати: ще зарано, чи вже запізно, і найголовніше, як це відрізнити?
……..
Я не знаю, коли ти отримаєш цього листа, а коли, і тим більше, даси відповіді на ці питання, які вже болять зараз. Але, я знаю напевне, що ще будуть нові ситуації, нові помилки, нові проблеми і героїчні їх вирішення, або навпаки - ускладнення. Я не прошу у тебе тієї допомоги, щоби все було зроблено за мене, я прошу підсказати: де моя «лотерея» і коли її тираж, щоб я встиг взяти той квиток, який, в свою чергу, буде моїм бонусом в подальшому шляху.
Мені не потрібно ні лідерства, ні золотих запасів, я потребую цікаве, різноманітне і захоплююче життя… І я тебе прошу, підштовхни мене до нього!…
Щиро твій 11,08,10
Мені не потрібно ні лідерства, ні золотих запасів, я потребую цікаве, різноманітне і захоплююче життя… І я тебе прошу, підштовхни мене до нього…
і я того ж хочу... щоби хтось підштовхнув...
надіюсь, вона відповість!
Alex-dr_7(tericon) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
