Нема у світі чужини,
Як в серці злагода і спокій,
І непробудна пам'ять, доки
Не прилетять далекі сни.
Нема у світі чужини.
Нема у світі чужини,
Як доля пестує коханням.
І не засмутить на світанні,
Бо є і доньки и сини.
Нема у світі чужини.
Нема у світі чужини.
Та колихне як вітер полі
Далека пам'ять давній долі,
Жени її чи не жини, -
Крізь повсякдення забуття,
Враз збудить сум і почуття
До тій омріяній країни,
Де у саду цвіте калина,
Та нескінченно є життя...