Чого так тяжко крає серце?
Вуста розп'яті у журбі?
Чому в очах недоля плаче,
зів'ялим цвітом на чолі?
За що тебе карають діти -
жреці чужого на своїй землі?
Їм в Бога сором попросити,
бо вже і тебе, Україно, прокляли.
Як сонце зійде на твою весну
і защебече бравий соловейко,
то заряснієш вишнею червоною в саду
і не болітиме тобі серденько.
Вiрш написаний 6 рокiв тому, але змiст злободенний i влучний! На жаль, чисельнiсть українофобiв за цi роки набагато збiльшилася. Особливо, на Пiвденному Сходi...
такі люди зазвичай не те що історії не знають - багато хто прадідів чи навіть дідів своїх не знає, навіть не цікавились ніколи. часто з піною у рота кидаються своїми "знаннями" про "єдиний совєцький народ", дружбу та мир труд май, або навіть довгі плутані нісенітниці про утворення Русі, хто звідки й коли пішов тощо. Але коли їм чітко, без емоцій і по фактах доводиш протилежне, лунає "какая разніца", мовляв, то на хліба не намастиш... гомо-совєтікус, довге відлуння минулого, паростки без коріння, які потребують існування у форматі "колгоспу", постійно підгодовуючись пестицидами у вигляді "совєцької стабільності" і "величі держави".
Окрилена відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Інколи таки потрібні стусани, щоб прокинулася сідомість. Але те, що відбувається сьогодні в Україні щодо української мови - це антиукраїнська атака...
Хай буде кожен українець свідомим громадянином. Це так важливо!
Дякую Вам