Казки закінчились. Реальність в серце б’є
Ножем своїм з гартованої сталі.
І холод, й жар, і слово це твоє
Її кидає в світ страшних реалій.
Казки пройшли. Почалося життя.
Таке болюче прагнення померти.
Лиш крок – і біль. Якби ж було знаття,
Що треба йти на ці нещирі жертви.
Казки – минуле, але чи її?
Реальність знов затягує у прірву.
Якби ж забулись всі слова твої,
Та їх із пам'яті хіба зі серцем вирвать.
For NesS