Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: А. П. Кабвой: Ми є не Всесвіт однакових "я", а ми є Незліченні Всесвіти і всі ми різні. ! - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ А.Б.В.Гість, 13.06.2012 - 11:21
ДОРОГА ДО БОГАМарка 7:6-8 «:«Ісая влучно пророкував про вас, лицеміри, як написано: «Ці люди шанують Мене устами, серце ж їхнє далеко від Мене. Проте даремно вони поклоняються мені, бо видають людські заповіді за Божі вчення». Відкидаючи заповіді Бога, ви міцно тримаєтесь традицій людей». Якби ви готувались до змагань І першими здобули перемогу. Та судді не признали вас, Бо правило порушили десь ненароком. Ці речі нам відомі віддавна: Бігун не визначає сам дорогу. І правила встановлює не він; Маршрут один і виключень- нікому. Коли б хтось заперечити хотів, Йдучи до Бога різними шляхами, Чи Бог підтримав би його, Бо Син прийшов вузькими воротами. Широка і простора путь-- Та на погибель, ні до чого. Цей світ уперто нею йде… Не слухає поради Бога. Хтось вклав у голови людей Страшну брехню, гидку облуду, Що, ніби, Богові байдуже все Коли ми у безтямі блудим. Корові поклонятись, чи тельцю, Іти шляхом Молоховим, чи Шіви… Волати в мантрах до небес, Чи мовами чужими говорити. «Даремно поклоняються Мені, Бо людські заповіді,то не Божі вчення» Марні всі намагання їх, Надумані традиції нікчемні. Ісус в Отця просив за тих, Хто не належить більше світу: «Їх словом правди освяти, Обережи від Злого гніту!» |
|
|