Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Le Magnifique: Стоїть гуцул біля річки… Усмішка. Remix - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Annet, 23.04.2010 - 14:13
та ну що Ви! це ж не смертельно. На своїх помилках ми вчимось! Як кажуть: "Краще гірка правда, ніж красива брехня". Все добре. Le Magnifique відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Чудово, що Ви це розумієте! Саме так - тільки критика (не огульна!) може допомогти стати кращими - і нашим віршам в тому числі
Le Magnifique відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую, Аня! Бачу, Ви не образились на мою критику?
Le Magnifique відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вірно (в т.ч. розплющити)
Смерічка, 21.04.2010 - 17:00
Так говорять у Львові на дорогу, яка проходить під самісіньким лісом,( є й досі стара вузькоколійка біля Комсомольського озера), але нею не всі користуються. Ми малими ганяли там не роверах. Знаєте що означає: пательня, парасолька, особливо - горнятко? Через це горнятко мене постійно діставали на роботі в Києві, та я не здавалась і не здаюсь.
Le Magnifique відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так я так і написав у примітці до вірша - вузькоколійка . А наведені всі Вами слова є чисто українськими . Щоправда, і в Києві є стара інтелігенція, яка розмовляє чистою українською мовою. Є ще такий тест: перекласти з російської на українську "открыть дверь, открыть глаза, открыть бутылку"... Знаєте, як правильно?
Le Magnifique відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Смерічко! Що, просто дорога? Місцеві так називали залізничну вузькоколійку
Le Magnifique відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за хорошу оцінку. Заглянув на Вашу сторінку: так Ви, виявляється, з об'єднання "Кобзар". Колись і я посилав на Ваш конкурс свій вірш: якщо не помиляюсь, "Серпневу тишу".
Любовь Козырь, 03.03.2010 - 15:01
Оценка поэта: 5Чомусь пригадався націоналістський анекдот: "Сидить гуцул на могилі сина з окривавленою сокирою і плаче: "Синку, наш синку... Чи ми ж тебе не любили? Ми ж тебе з пелюшок викохали... Ми ж тебе відділи в найкращу школу, ми тобі купували найліпші книжки, ми ж тебе на навчання до Києва відправили... І що ти сказав по приїзду??? "Ну здравствуй, папа"... Le Magnifique відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Люба! Це, напевно, київський анекдот? Бо я щось такого і не чув...
|
|
|