Я намалюю світ лише для тебе.
Нехай там будуть гарні кольори.
Спочатку, звісно, буде клаптик неба
Думок твоїх польоту висоти.
Яскраве сонце, жовте, променисте,
Що обігріє кожен закуток.
А далі – поле – вільне, чисте,
Там лише декілька твоїх стежок.
А збоку – ліс. Там затишок і тиша,
Там чути мелодійний спів птахів.
А вітер іноді зриває стиха
З дерев листки уже прожитих снів.
Я намалюю річку, як ти любиш:
Гірська, невтримна, сильна течія.
І ще будинок, де ти жити будеш.
Ти запитаєш, де тут буду я?
А я тобі малюнок подарую,
Побачу ніжний подив у очах.
Я посміхнусь, легенько поцілую.
«Не знаю, милий. Все в твоїх руках».
