Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Адель Станіславська: Отрута - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Куцехвостик, 29.05.2010 - 22:43
Тільки тепер ще раз перечитала і зрозуміла ,що помилилась. Там не звертання у Вас "світе божий"
Адель Станіславська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую. Так, Ви праві, тут звертання не до Бога, а до світу божого, до суспільства, так би мовити.Ми, люди, сильні і слабкі одночасно. Така наша природа. Але мусимо жити, долати труднощі, вчитись. Дякую ще раз за візит і коментар. Куцехвостик, 29.05.2010 - 22:39
Помилка "Боже". Ми - люди,сильні. Ви зможете найти себе і відродите свою віру і впевненість. Я вірю!. Адже ви Жінка.
Адель Станіславська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Деколи почуття настільки змішані, що виходять такі не зовсім "жіночі" речі.Хоча... Характер у мене не надто м"якенький. Адель Станіславська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Така людська слабість...
Квітка Надії, 10.01.2010 - 18:55
Оценка поэта: 5"То правда – важко ближнього любить Тоді, як зовсім ти його не любиш..." - дуже гарні рядки Адель Станіславська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я би сказала - правдиві... На жаль. Дякую, мені приємно, що читаєте.
Олександр Самір, 06.01.2010 - 21:08
Оценка поэта: 5То може зовсім не любов Якщо вона не гріє кров.... Адель Станіславська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Звичайно НЕ любов.=) Дякую.
|
|
|