Мур темряви -всього за два укуси,
Бо листя сипле-золота фольга
На плечі,мандрівник,чудові вуса!
Плекайте їх,а час мій добіга.
Тут темряви-всього на два укуси.
Зачепиш нігтем - золота фольга
розірветься,засипле всі усюди,
із вуст дерев злетить мені на груди.
Бо я - склепіння,статуя в нікуди
Зникаюча: час мій добіга.
Від осені уся пітьма немов замерзла,
Не страх: її всього на два укуси.
І не суцвіття - вже суцільна мерза,
І не сум'яття - в мандрах стигнуть вуса.
Різностопові ямби - це калібри,
ЧеКа,запали,молодість,чека
Зітхне,рвоне в обмінку...( трус?.. )
Рими - на верлібри.
Не вигідно?!
-Голіть і слід від вус!
чесно 
