Суєта життя людського
Марнота прожитих літ
Дай хоч крапельку спокою
Ти душі земних орбіт
А, душа ,як пташка в клітці
Рветься, плаче і кричить
Відпустіть її на волю
Хай в блакитну синь летить
Захмеліє вся від щастя
Розцвіте, як райський сад
Боже дай мені терпіння,
Щоб пройти земний цей шлях!