Не мого віку я вірші
Складаю глибоко в душі.
В мені тече митцева кров,
Козацька, щира, як любов.
Десь чую відгуки Тараса,
Відлуння думи і страждань.
Серйозна на лиці гримаса,
Я вірші пишу без вагань.
Я добре знаю - це безсмерне,
Як всі думки у Кобзарі.
Це актуальне і шляхетне,
Як світло ясної зорі.
Не порівнять з матеріальним,
Як нереальне із реальним.
Я ще слабкий.Не кремінь - слово.
Тебе люблю, я, рідна мово.
Вже відчуваю певний грунт,
Правдивої тези кожен фунт,
Що на людську свідомість тисне
Аж доки те джерельце прісне
Не потече в'юнким струмком
Й не створить в світі щось корисне...
