Туман рікою над горами,
Сосновий ліс і чистий смак
Повітря, і немає хламу,
Що більше ніж дістав в містах.
Бува і дощ піде невміру,
Потоп біблійний той немов,
І кожну довгую хвилину
Ти молишся, щоб він пройшов,
Щоб ти раптово із Карпат
На морі враз не опинився
Бо вже намет твій - як фрегат
Попав на мілину й спинився.
А потім інша ніч і зорі,
І місяць враз осяє шлях,
Твоя гітара вже на волі
Та гучно будить бідолах,
Що чи гуляли добре вчора,
Або не вміють ще сприйнять,
Як це чудово бува в горах.
І як тут можна не співать?!