Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Володимир Кухарчук: НАША КИЦЯ - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Володимир Кухарчук відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
О, яке дитинство без кота...
Володимир Кухарчук відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я радий, що він Вам сподобався... Діти в усі часи є діти. А,що чи хто з них виросте залежить від нас. Рішив написати 1-й варіант, тим більше, що там не так багато переробок. Як він Вам?.. Кузя Пруткова, 23.06.2009 - 20:11
Оценка поэта: 5приємне знайомство! Чудовий віршик, але: Хто ж за сонцем тепер сходить? - ритм зламався, краще: хто ж тепер за сонцем сходить? тоже - русизм, а дитячі віршики мають бути взірцем. Лізе в теплу піч - мабуть, вкрай мало дітей, які зможуть уявити, як кіт лізе у піч. На піч - було б зрозуміліше, інакше діти можуть злякатися за котика. Це ж сметанки вона хоче - знову ритм зламався. переставте місцями слова: Це ж вона сметанки хоче Змарки - то хмарки? Володимир Кухарчук відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Мій 1-Й ВАРІАНТ ІМЕНО ТАКИЙ. Але хотілось щось більш оргінального. 19-е століття. Немає електрики, телевізора, радіо, освітлення.Село - в хаті миші.Контакт між матірю і дитиною - 100%.В дитини оргінальне сприймання світу,сьогоднішнім важко зрозуміти (цивілізація внесла свої корективи). А страх на рахунок печі перебільшений - піч тепла, а кіт лізе сам.
|
|
|