Чарівна жінка
Та темна думка
Зморшками вкрила
Високий лоб.
Зламала душу,
Зкривила рот.
Єхидний сміх -
Єдиний друг
Та їдке слово -
Гостре жало
Жалить всіх
Навкруг.
А у самої
Серце страдає
Від туги німої,
Від гострого слова,
До щемлящого болю...
Та поруч немає
Нажаль, нікого,
Щоб кинути ласки
Рятівний круг.
А душа в неї інша,
Душа в неї друга.
Що це за щастя -
В словах наруга?..
Хочеться з ранку
З троянди роси...
Та поруч немає
Надійного друга,
Щоб серцем кликав
До цієї краси...