Немов на краю
Немов на даху
стою
І я вже не я.
Це все чим живу
Це все чим дишу
невже?
Це печаль моя.
Вітер щосили
Дме нетерпеливо
я піду
в нікуди в ніде.
І небо не зуміє
Сховати всі ті хвилі
що є
всередині мене.
Не йму я вітру віри
Він не божевільний
як я
загублена в світах.
Нехай не маю сили
Але я не покину
ось час
він приведе на дах.
Блукаю по шляху
Немов та невдаха
уже не стою
та все ж я не я.
Я буду завзята
Я буду шукати
себе
у тунелях вірша.
