Тихо тінню прокрадешся мимо моїх дверей. Чого боїшся? Побачити байдужість чи навпаки, біль? Чому ховаєш очі, чому не скажеш правди? Думаєш, краще все забути? Я не знаю,що мені робити. Підстерігати тебе? За таке посадити можуть.
Не ховайся. Вже пізно...
Ця зима просто дала нам шанс. Хіба ми використали його по повній? Не хочу знати, жаліти, сподіватись, що щось може повернутись. Нічого не повториться, бо це не для мене. І не для тебе.
Мимо летіли стріли Купідона,
Їх ціль була не ми.
Жалко... 
