Скажи мені,
Чому ти більше не вмираєш від жадання,
Чому в очах твоїх я бачу болісну журбу,
Невже так швидко плинув час кохання,
З очей своїх я змахую сльозу...
Cкажи мені,
Чому вуста бажання так довго вже мовчать,
І не злітають з них палкі слова кохання,
А руки ті вже так не вміють пригортать,
І наче вітер мене пронизує мовчання....
Чому ж тоді не солодко на серці,
Від думки, що я вільна знов?
Що знов я дихаю на повні груди
Твоє кохання povede mene
в "нікуди"....
Окови skynuti, що зв"язували тісно,
Коли не бачиш кольорів життя,
Коли ти не мандруєш більше вільно
Серед зірок до іншого..... світів злиття.....