Люблю... Ти вперше це сказав,
поцілував і обійняв.
А в серці медом розтеклись слова.
Я – люблю, я – твоя!
Ти зрозумів, нічого не питав,
лиш посміхнувся, промовчав.
Той вечір пам’ятаю, твої очі,
твої губи за нектар солодші,
і ніжний шепіт твій,
і погляд з-під шикарних вій.
Це було наче в казці чи кіно,
це було так недавно і давно.
Тепер сміливо я кажу люблю,
не червонію, не соромлюсь, не мовчу.
Цілую твоє тіло,
сама так захотіла,
зірвуся, віддамся, не пожалію,
бо ти є мій ангел, ти – моя мрія!