Присвята: Киці, що любить спостерігати
за падаючими зорями
Загадай бажання – і пітьма розійдеться.
Загадай бажання – і буря спаде.
Загадай бажання – і гроза закінчиться.
Загадай бажання – і сонце зійде!
Загадай бажання – і зле забудеться.
Загадай бажання – і спокій прийде.
Загадай бажання – та воно не збудеться,
Бо кохати вміємо тільки себе.
Бо погасла віра у нашому серці,
Бо надія забула до нього шлях,
Бо любов поступилася гордості в герці,
Бо ми розчарувалися у чудесах.
Бо чекаєм від інших першого кроку,
Бо лиш наше болить і жалієм себе,
Бо все гірші стаємо від року до року,
Бо хороше погибель у серці знайде.
Бо що маєм – втрачаєм, що є – не цінуєм,
Бо себе у житті ми не можем знайти,
Бо хоч і не кохаєм – все рівно цілуєм,
Бо по головах любимо дуже іти.
Бо своєї лиш вигоди вічно шукаєм,
Бо і мучимо інших, і самі страждаєм,
Бо найкращого тільки собі ми бажаєм,
Бо не вірим, що збудеться, хоч загадаєм...
P.S. Ех, перший написаний мною великий вірш... :-))
Оценка поэта: 5 Я загадаю, що хотіла.
Благаю,тільки не осуджуй!
Моя ущент розбита віра
Так хоче знов відчуть життя.
Я подарую тобі вічність.
Натомість прошу тільки слово.
Пообіцяй: "все буде добре"
Твоя любов - моє буття...