Навіть ти не зумів помогти.
Ти старався,але все даремно.
Я бажала від тебе втекти
і шукала нагоди недремно.
Навіщо?! Не знаю сама.
Напевно,злякалась кохання,
і твого святого тепла,
і мабуть свого бажання.
Тепер,коли я змогла
здолати цей страх перед небом,
тебе уже нема.
Життя мені таке не треба!
Без тебе зустрічаю ранок,
без тебе проводжаю день.
Сама цілую свої рани,
сама лікую біль-мігрень.
Ось так проходять дні за днями.
Чекаю зустрічі-дзвінка.
Пів-сотні кілометрів поміж нами,
а я була і залишаюся твоя.
