Чи-то у ві сні приснилось, чи-то у примарах,
Наче йду я по столиці серед яничарів.
Колом сидять бусурмани, та все ляси точать,
Про князівство, своє дивне, та життя торочать.
В тім князівстві правлять гроші – люд закабаляють,
У брехню та у блюзнірство поганці все грають.
«Багачі платять за бідних» - блюзнірства придатки.
Трудовий народ все зносить тягарі податків. . .
Бусурман один сміється, наче актор грає,
Наче всім він батько рідний, та добра бажає.
А у погляді зміїнім злість до всього людства,
В словах-лестощах лукавих, є підтекст паскудства!
Далі слухаю, гадаю – про що мова йдеться?
Що дедалі – страх проймає, а він все сміється!
Все гигоче той поганець, та крізь гиготіння,
Своїм прихвостням-гієнам, кида повеління :
У князівстві нашім безлад – швендя скрізь голота.
Ужорсточить життя розклад, щоб закрить їй рота!
Викинути все жебрацтво поза межі міста,
Та корита поставити, щоб було що їсти.
У князівстві вести справу, в тім моє веління,
Збільшити усім податки – хай мають терпіння!
Якщо справно платять гроші – мовчки, як телята,
Ще збільшити всі податки – будем жить багато!
Коли вже немає грошей, щоб сплатить податки,
«Призволящу» у князівстві не буде і згадки.
Нема грошей – віддай хату і так буде доти,
Доки всіх не удостоїм прізвища – Голоти!
Платять мовчки всі податки, та це ще й не все :
За повітря платить будуть, за смерть більше вже.
Вхід на цвинтар зробим платним – знову промовчать. . .
Отак будемо з баранів грошики качать!
Поза межами князівства збудуєм бараки
І живіть там, в свою радість, дурні-небораки!
Так здійсняться, врешті, мрії, щоби жити в Раї,
Бо усе життя гадали – «Моя хата зкраю!». . .
Отаке в вас люди буде не людське життя.
За кордон князівства біси кинуть вас в сміття!
Будете радіть подачкам на свій розум, лад.
Князя щильно цілувати – в його милий зад!
ID:
114728
Рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження: 01.02.2009 21:39:50
© дата внесення змiн: 01.02.2009 21:39:50
автор: Артур Седой
Вкажіть причину вашої скарги
|
