Бог Україні дарував великий шанс,
Щоби державу інші поважали.
Жадоба до грошей, до влади, на цей час,
Знівечили вкінець Вкраїну, як Державу!
Настав для неї той трагічний час,
Коли вся влада в Україні продається.
Гієнам і шакалам, всякий раз,
Гетьманами, князями бути вже нейметься!
Чи є там клепка в голові для царювання?
Щоб правити Державою в добро Народу,
Щоб з іншими державами тримати згоду
І не кидати свій Народ у прірву самовиживання!
Державу роздирають ворогуючії клани,
Бо гетьманів багато розвелося.
А коли в кожного свої корисні плани,
То про Державу в них зовсім не йшлося.
Скубуться в смерть по між собою, до сваволі.
Народ Український знівечили й забули.
Страшніше дикунів – татар монголів,
Петлю налогову на шиї зашморгнули!
Коли при владі недоумки-марноблюди,
Діди, батьки, онуки їх бездарні чистоплюї,
Не будуть шанувати нас у світі люди,
Допоки їх Народ у мумії не замурує!
А зараз наш Народ все, де щодалі, гине.
З бещинства злодіїв – їх злоби, попри все.
Діждуться – Кара Божа скоро злине,
Народ з»єднається – всіх , як сміття, знесе!
