Чи знаєш ти, що ця сльоза –
Хранителька всіх тайн сердечних,
Думок щасливих й недоречних.
Усе стерпить лише вона.
Коли ти плачеш – море сліз
Зринає хвилями сумними
В душі твоїй морські глибини
Малюють розпачу ескіз.
Та лиш одна сльоза гірка:
Та, що ховалася ночами,
Збираючи твій біль роками,
Коли зі сліз текла ріка.
Вона раптово так зірветься,
Обпалить полум’ям щоку,
Спіймає погляд на льоту
І об підлогу розіб’ється.
Ще мить – і висохла вона.
Я ще раз вимию підлогу,
Та не відмиється ніколи
З віршів моїх гірка сльоза.