КАЗКА
Котик Білявко був дуже акуратним, культурним і відповідальним. Він завжди складав іграшки, якими набавився, до скрині, яку змайстрував йому його дідусь - кіт Василь. В суботу - збирав порох порохотягом у своїй кімнаті і купався у ванні. Мамі навесні допомагав садити квіти на клумбі і поливав їх, якщо дощ довго не падав.
Коли котик Білявко пішов до школи, вчитель Рудопишний не міг натішитися ним. Котик уважно слухав всі його розповіді, пояснення, відповідально ставився до виконання класних і домашніх завдань. Він ніколи не ліз під парту, як це робили Сіряк та Смугастик, коли їх втомлювала наука, не жував пиріжок, як це робив кіт Чорнюк та Пушик, навіть, коли йому дуже хотілося їсти, не гиготів на весь клас, як Великий Хвостач, навіть, коли йому було смішно, не бавився машинкою, як Гостровухий, а тільки жадно вбирав знання. І мав гарні результати. Отримував схвальні відгуки від вчителя і високі бали.
А ще Білявко багато читав. Деякі книжки він брав у бібліотеці, деякі йому батьки купували. Якщо книга була цікавою, то Білявко міг читати її навіть у школі, під час перерви. Його однокласники в цей час виходили надвір, бігали, галасували, грали у «Лови», а він незрушно сидів на лаві і читав. А коли було холодно чи ішов дощ, то читав у класі чи в коридорі, сидячи на кріслі. Однокласники Білявка не до кінця розуміли таку його поведінку, але поважали Білявка, в їхніх очах він був великим, хоч ростом не вирізнявся з-поміж інших.
Вдома Білявко теж читав книги, та часом у вихідний день чи після того, як виконав домашні завдання (їх задавали небагато), йому хотілося це робити в бібліотеці. Білявко брав книгу чи дитячий журнал і, зручно вмостившись на великому м'якому кріслі, читав його. Котику було приємно знаходитися у читальній залі, де на стелажах містилося багато різних книг, кожна з яких мала свій зміст і свій запах.
Однак треба сказати, що кіт Білявко любив не тільки літературу, як його мама – вчителька котячої літератури пані Білопишна, Як його бабуся Пуховинка – колишня бібліотекарка, а й математику. Любов до точних наук йому передалась від батька, який досконало знав їх. Тато Білявка – пан Кудлайко, працював на автомобільному заводі інженером. Білявко довго думав над тим, до якого вузу має вступати, яку спеціальність хоче вивчати. І надумав. Після закінчення школи Білявко вступив до університету в місті Л, на математичний факультет. Однак художні книжки читати не переставав. Продовжував брати їх у бібліотеці, купував у книжковому магазині та на зустрічах із відомими письменниками.
ID:
1036033
ТИП: Проза
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Вірші для дітей
дата надходження: 22.03.2025 17:53:52
© дата внесення змiн: 22.03.2025 17:53:52
автор: Крилата (Любов Пікас)
Вкажіть причину вашої скарги
|
