ДАНИНА ХАЗАРАМ!(Легенда старовинна)
Хазарський цар, одного разу
Послав данину з тих збирать,
Кого він з Рабіном, падлюка,
Звик та щоднини , обдирать.
ТО НА ВІЙНУ БЕРУТЬ
ДАНИНУ,
ТО НА ЖИДІВСЬКІЇ ХРЕСТИНИ..-
ТАК ЗВИКЛИ БІДНИХ ОБДИРАТИ
ЩО ВЖЕ Й НЕМА БУЛО ЩО ВЗЯТИ!
ПОДАТКАМИ Й ПОЛЯН ОБКЛАЛИ
А ТІ УСМІШКУ ЛИШ ТРИМАЛИ
ТА Й ЇМ "ЩО МАЛИ", ВІДДАЛИ..
ЩО ЗА ЦІ РОКИ НАЖИЛИ..
ЩО КОВАЛІ, ЩОДНЯ, КУВАЛИ:
МЕЧІ... й ШАБЛІ ..
І ПОТЯГЛИ,
ОТЕЄ ВСЕ
ЖИДИ ..ДОДОМУ,
ЦАРЮ ХАЗАРСЬКОМУ В ПАЛАЦ!
ЦАР СПАВ ІЩЕ..ЩЕ Й ПИВ.
З ПРОСОНЮ
ВСТАВ.. ДАНИНУ Ту - "МАЦЬ!
Й ДОЛОНЮ, ДО СЕРЦЯ
ТРУХЛОГО ПІДНЯВ -
БО МАЛО ІЗ ЖАХУ НЕ ВПАВ:
ВЕЛИКАЯ ГОРА ЗІ ЗБРОЇ!
ТА ЩЕ Й ЯКОЇ..БОЖЕ ПРАВИЙ!
З УСІХ БОКІВ, БАЧТЕ,ГОСТРОЇ!
-ТАКІ МЕЧІ..В НАС НЕ КУЮТЬ!
АБИ ЗАТОЧЕНІ ВСІ БОКИ -
ЗАВИВ ЯК ПЕС , ХАЗАРСЬКИЙ ПАН.
ВІДЧУВШИ СМЕРТІ ВАЖКІ КРОКИ
ХОЛОДНИЙ МОРОК ВРАЗ НАПАВ
НА ЙОГО СИТНЕ, ПІТНЕ РИЛО
СХОПИВСЬ ЗА СЕРЦЕ Й НИЦЬ УПАВ -
ДАНИНА Ж БО КОГАНА ВБИЛА!
Й ПОРХАТІ , ЦАРСЬКІ МУДРЕЦІ
З ЖАХУ НАВІКИ ЗРОЗУМІЛИ -
ЩО ТІ МЕЧІ, ОТІ НОЖІ
НА НИХ Й ЗКУВАЛИ,Т І ГОСТРИЛИ!
І ПОКИ БУДЕ ТОЙ НАРОД
ТАКІ МЕЧІ СОБІ КУВАТИ,
НЕ САНЕ СПОКОЮ ХАЗАРАМ
НЕ БУДЕ ЇМ СОЛОДКО СПАТИ!
Ан. БУК- СТЕФКО