Матвій Ігнатович, керівник підрозділу, чогось не вірить, що ворожі літаки завдають ударів по місту, проте про це пишуть у новинах. Це підтверджують журналісти. Демонструють наслідки ворожих нальотів - фото й відео руйнувань. Але мені підтверджувати нічого не треба. Я бачив це не з екранів телевізора. Вікно власного будинку мені слугувало за телепроєктор. Стояв занімілий, поки дружина не висмикнула мене в коридор.
Перед цим був ракетний удар по ОДА. Загибло багато людей. Ці кадри транслюють у новинах, і, мабуть, вони облетіли весь світ. Світ наче реагує, але мляво. Повітряний простір ніхто так і досі не закрив.
Загалом хронологія описуваного є досить умовною. Не претендує на документальну фіксацію подій. Щось могло бути раніше або навпаки пізніше. Імена, герої теж можуть не співпадати, бути домисленими, бо це більше художній, а не документальний переказ подій, хоча автобіографізм подекуди присутнім буде.
Не на часі все повідомляти. Повинен пройти час, щось змінитися, щось завершитися і тоді...і то тільки може, бо щось таки не для загалу в архівах зберігається сторіччями
Не все повідомляють. Як колись хтось написав, що ми знаємо лише 10% всього, що відбувається. 
